Cocaine Эквадор даркнет сайт Неман

Ну, чё, братва, приготовьтесь к адскому рассказу, а я, ваш кумир, наркоман гопник, расскажу вам, как я купила кокаин и сбежала с уроков. Слушайте, жмыхи, я вас всех научу, как быть настоящим крутым челом! Стоял такой солнечный день, я, спустя дымку марихуаны, решила расколоть двор, и показать всем, кто здесь главный. Шёл я по улице, голову приподнял, ведь сегодня я была решительна. Подошёл я к своему доверенному приятелю, который занимался закладками и доставал крэк нашей дружной компании. "Привет, братишка! Есть что-нибудь интересненькое?" – спросила я, потирая руки в предвкушении. "Конечно, моя прелесть, я всегда знаю, как доставить тебе правильный кик!" – ответил он, ухмыляясь, и достал прозрачный пакетик с белоснежным порошком. "Вот, держи, свежее и качественное!" Мое сердце забилось в такт с эйфорией, которая уже зарождалась во мне. Я знала, что этот кокаин принесет в мою жизнь новые ощущения, поднимет меня на вершину экстаза. Не могла я удержаться и решила сразу отпраздновать этот момент. Но, братцы, какож без гасиша крутить крэк? И я отправилась к типу, который впаривал всему району мощный гаш. Встретив его на обычном падике, я показала привычный жест – сжала пальцы в кулак и разжала, при этом немного согнув их, чтобы симулировать курение. "Чё, братан, можно пару пачек гаша?" – спросила я с улыбкой. "На! Вот тебе добро, но помни, это не игрушки, любое превышение легко приведёт к паранойе и нервным срывам!" – ответил он, передавая мне заветные пакеты.

С чувством победы и полной сумкой наркотиков я направилась в сторону деревни, где располагались наши любимые места. Но прежде чем отправиться туда, я вспомнила, что мне нужно продать часть закладок, чтобы покрыть затраты и почувствовать себя богатой. Залезла я на своего друга, который всегда покупал всё, что у меня было в наличии. Он был настоящим наркоманом, любил купить все новинки и попробовать всё, что только можно. Встретив его у пруда, я подошла так близко, что даже чувствовала жар его дыхания. "Э, мэн, что скажешь на новую партию? Я тебе как всегда не подведу!" – закричала я, передавая ему пакетики. "Ну, смотри, чтобы не было фигни, а то я сброшу тебя в пруд!" – ответил он с ухмылкой, уже предвкушая будущее веселье. Уже счастливая и одаренная деньгами, я спешно отправилась в деревню, где нас ждали спрятанные драгоценности. Наша компания собралась в заброшенном бункере, который служил нам святым местом, где мы встречались только для настоящего кайфа. Вот мы собрались, сели в круг, и я начала делиться своими покупками. "Вот, мои дорогие, я привезла вам кокаин, самый настоящий, сразу от производителя. Насладимся вместе!" – сказала я, раскрывая пакетик со святым напитком. Тут же наша компания принялась готовиться к настоящему празднику, зажигая огоньки из свежего крека, и наслаждаясь запахом наркотической эйфории. Мы забыли о реальности, об уроках и обо всём, приятные мелочи становились нам неважны. Так мы провели целый день, пока не стемнело. Всю ночь мы прыгали в мир глубоких ощущений, а утром, проснувшись в сладостной головной боли, я поняла, что пора возвращаться к реальности. "Даже самому большому наркоману пора вернуться к урокам", – подумала я, "но в следующий раз, когда мир станет скучным, я опять разозлю его и сбегу с уроков, чтобы обязательно встретиться с этой эйфорией снова."

Такие дела, братва,

это была история о настоящей свободе и наших безграничных желаниях.

Всем бодрого кайфа и хорошего оберега!

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.